У Луцькому Музеї Книги розпочали значний крок у збереженні та доступності культурної спадщини. Науковці Державного історико-культурного заповідника у Луцьку розпочали оцифрування стародруків з багатовікової колекції музею.
Проєкт стартував роботою з церковною книгою — Мінеєю, виданою в Києві у 1852 році. Науковий співробітник Юрій Близнюк зазначив, що для цифрування цієї книги зробили 275 знімків, включно з палітуркою, надаючи можливість доступу до її контенту та унікальності.
Музей книг має в своєму збереженні 275 стародруків, і серед них особливою цінністю є “Мінея святкова”, видана у 1632 році Львівським Успенським братством. Наукова співробітниця Валентина Коляда підкреслює унікальність цих творів в контексті часу та мови, що є свідченням не лише історичного наслідку, але й рідкісною скарбницею української культури.
Заступник директора Державного заповідника у Луцьку, Віктор Баюк, розповідає про винятковість книг, які нині є рідкістю через те, що колись друкувались у великих кількостях. “Кожна книга є великою цінністю, а деякі з них єдині у своєму роді у музеях України”, – додає він.
Цифрування літератури забезпечить її доступність в інтернеті, зробивши стародруки доступними для вивчення та дослідження науковою спільнотою та широким загалом. Проєкт, крім стародруків, охоплює унікальну звітність археологічних розкопок храму Іоанна Богослова у Луцькому замку, яка є єдиним екземпляром.
За словами Віктора Баюка, ініціатива спрямована на створення відкритого доступу до цієї багатогранної культурної спадщини. Сканер для роботи над проєктом був наданий безоплатно Західно-українською спілкою музеїв, що сприятиме плідній співпраці та обміну знаннями між культурними установами.
Оцифрована література стане важливим кроком у збереженні та доступності стародавніх творів для наступних поколінь, відкриваючи вікна в минуле та сприяючи більш широкому розумінню та оцінці культурних цінностей.